Архіви КҐБ для медіа: як пройшов міжнародний воркшоп у Києві

25 журналістів з України, Польщі, Чехії та Словаччини впродовж трьох днів розбирались, як працювати документами комуністичних спецслужб та як вони можуть допомогати протидіяти фейкам та маніпуляціям на історичному ґрунті. Воркшоп «Архіви КҐБ для медіа» відбувся у Києві з 6 по 8 липня.

Презентація директора ЦДВР Анни Олійник і співробітника Інституту дослідження тоталітарних режимів (Чехія) Штепана Черноушека

Архіви КГБ містять багато цікавих історій, які можна покласти в основу сюжету медіапродукту. Більше того: саме архівними документами можна спростувати ті міфи та маніпуляції на історичну тему, які циркулюють в інформаційному просторі.

Дослідник з Університету ім. Матея Бела (м. Банська-Бистриця, Словаччина) Міхал Шмігель розповідає про документи словацьких архівів на українську тему

Кожен з учасників воркшопу по черзі побував у ролі як слідчого, так й арештанта: проводячи допити і записуючи дані в протокол учасники перезнайомилися одне з одним і занурилися в атмосферу документів НКВД-КҐБ

Експерти на воркшопі розповіли про те, що можна знайти в Архіві СБУ та архівах Чехії та Словаччини, та де саме шукати; як відрізнити правду від брехні в архівно-слідчих справах ОГПУ-НКВД-КГБ; як писати просто про складні речі та які інструменти можна застосовувати для візуалізації історичних даних.

Автори найвідоміших історичних передач на українському телебаченні діляться досвідом поєднання історії з медіа 

Лекція журналіста, редактора і екс-викладача Школи журналістики Українського католицького університету Отара Довженка називалася “Як писати просто про складіні речі”

На характерних прикладах Іван Патриляк («Загибель Клима Савура. Як за допомогою документів НКВС-НКДБ формувалися міфи») та Володимир В’ятрович(«Легенда про «Нахтігаль») продемонстрували, як саме радянська пропаганда використовувала історію як ідеологічну зброю та як її знешкодити за допомогою архівних документів.

Голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович розповідає про те, як в КҐБ фабрикували легенду про участь батальйону “Нахтігаль” у єврейському погромі у Львові влипні 1941 р.

Кожна з груп учасників отримала практичне завдання: опрацювати певну архівно-слідчу справу за тими алгоритмами, про які розповіли експерти, та презентувати результати цього аналізу.

Журналісти вчились працювати з документами на прикладі справ письменника Івана Багряного, президента Карпатської України Августина Волошина, ветерана УПА, який вчинив самоспалення в 1968 році, Василя Макуха, підпільниці ОУН Людмили Фої, режисера театру «Березіль» Леся Курбаса і одного із керівників Кенгірського повстання Герша Келлера.

Наступний етап навчання — це робота в читальних залах архівних установ. За результатами проекту журналісти мають підготувати медійні матеріали на основі документів КҐБ. Організатори не втручатимуться на вибір тем чи форматів — це залишається на розсуд журналіста та його редакції.

Проект «Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа» став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.